Outlines / Обриси

The New Year has begun with a reminder that the only thing that remains unchanged in life is its changeability. Everything can change at any moment, and we will never learn how to be prepared for it, never be able to foresee everything that happens. Sometimes all we have left to do is to simply jump into a dark abyss, believing that down there, at the very bottom, someone will catch us into his warm hands and bring us back into the light.

They say life is the best teacher. It is the best and the strictest. Sometimes its methods catch us by surprise, some other times they throw us into despair. Sometimes life confronts us with a choice that we are not authorized to make. It looks at us with clever and compassionate eyes of a doctor and asks us to make a decision. It says it realizes it's tough. It assures us that this decision is not even ours and we only have to voice something that has been decided long before by someone else. But it does not retreat. And we know that no matter what judgment we voice, we will have something to feel guilty for, we will have something to see our selfishness in.

I don’t know why life is doing this. I don’t understand what lesson exactly it is trying to teach us. I simply believe that one day all these scattered dots will connect, and we will see the outlines of something we have been drawing for so long. And I pray that it will be something beautiful.


---
Новий рік почався нагадуванням про те, що єдине, що залишається незмінним в житті, – це його мінливість. Усе може змінитися у будь-який момент, і ми ніколи не навчимося бути до цього готовими, ніколи не зможемо передбачити усього, що станеться. Інколи усе, що нам залишається – це просто стрибнути у темну порожнечу із вірою в те, що там, на самісінькому дні, хтось нас піймає у свої теплі руки і винесе назад до світла.

Кажуть, життя – найкращий вчитель. Найкращий і найсуворіший. Його методи викликають подекуди подив, подекуди розпач. Інколи воно ставить нас перед вибором, який ми не уповноважені робити. Воно дивиться на нас розумними і співчутливими очима лікаря і просить прийняти рішення. Воно усвідомлює, що це важко. Воно запевняє, що це рішення навіть не наше, що нам просто треба озвучити те, що вже було вирішено до нас і без нас. Але воно не відступає. І ми знаємо, що який би вердикт ми не озвучили, нам буде за що почуватися винними, нам буде у чому розгледіти свій егоїзм.

Я не знаю, навіщо життя це робить. Я не розумію, чому саме воно намагається нас навчити. Я просто вірю в те, що одного дня усі ці розпорошені крапки з’єднаються, і ми побачимо обриси того, що так довго вимальовували. І молюся, щоб це були обриси чогось прекрасного.



Comments

Post a Comment

Popular posts from this blog

Валізи

Image
Якщо щось зникає із життя разом зі снігом, сльотою і безнадійною сірістю зимових циклонів, то це відчуття часу. Серед вічної зелені і сонця так легко впасти в ілюзію, що час стоїть на місці, що нічого нікуди не рухається, а отже, нічого ніколи не зміниться, що пальми завжди будуть зеленими, люди молодими, життя безтурботним. Цього року я, здається, зовсім загубила відчуття плину часу. На фоні денного потепління Новий Рік настав настільки несподівано, що я ледве встигла озирнутися на рік, що минув, і занотувати його уроки і радощі. Здається, я тільки-тільки налаштувалася на атмосферу новорічних див, а деякі сусіди вже почали знімати зі своїх будинків різдвяні ліхтарики і розбирати ялинки. Маленька дівчинка у мені розгублено кліпає очима і не розуміє, куди подівся Дід Мороз і як вона зуміла його проґавити. Час, як виявляється, може бути дуже кокетливою штукою. Спершу він переконує тебе, що він увесь твій, а потім ошелешує відкриттям того факту, що його вже майже не лишилося. Позитив
Read more

Winter Time | Зимовий час

Image
I never liked switching back from daylight saving time. As sweet as it was, the prospect of getting an extra hour of sleep was invariably marred by the prospect of not seeing any sunshine after 5 pm. The only desire that the endless evenings evoked in me was to succumb to winter hibernation or, at least, melancholy. It wasn't until this fall that I started appreciating the long hours of darkness. This year I wait for the evening with some tremulous excitement. As the deep purple shades are taking over the sky after the sunset, an anticipation of something unusual is crawling into my chest. It seems that some magical fairy is about to flutter out from a nearby nook, or a gray-bearded wizard is to appear any moment, his cloak embroidered with silver stars. If they do, they will hardly catch me by surprise. Chasing the fading sky on my way home from work, I rediscover how much I adore being on the road at night. When the silhouettes of the world dissolve in the darkness, it become
Read more

Достатньо для щастя | Enough for Happiness

Image
What I love about the summer is its unbelievable, never-ending generosity. Everything – sun, daylight, life – is such so plentiful during this season. Even Southern California, which is used to having fresh fruit and veggies throughout the year, explodes with some unfathomable abundance during these magical months. This stunning bounty invariably makes me feel as if I am visiting some treasured friends or family , whom I haven’t seen for a while, and the lady of the house, wealthy, hospitable and experienced, is feeding me like her most beloved child. Every week at the farmer’s market I buy more tomatoes and nectarines than I am capable of carrying, yet, miraculously, they disappear from our table and fridge within just days. It seems that the resilient tiny cherry tomatoes have never tasted so sinfully sweet. For a box of these colorful delights, I would easily sacrifice the most decadent piece of chocolate cake, whereas the vertiginous smell of ripe melons could pretty much lur
Read more

PSL / Гарбузово-пряне лате

Image
It all starts with a Pumpkin Spice Latte. I can pretend as much as I want to that the astronomical summer still has almost two weeks to go, remind myself of the upcoming heat brought by Santa Ana winds, or reminisce of the last year’s boiling November. Yet as soon as PSL returns to Starbucks menu, I know I have to bid an official farewell to the summer. This time I was postponing the moment for as long as I could. Spoiled by warm Spanish nights, I was still cherishing a hope that we could somehow squeeze the balmy Andalusian warmth into our suitcase, somewhere in between the bottle of 2010 red discovered in Granada and my new carefree dress bought in Seville, and that we’d manage to smuggle that warmth into California. Metal detectors will fail to find it, we will “forget” to mention it on our customs declaration, no one will ever now. We have a chance. During the layover in Chicago our baggage got lost. We were waiting for it till the very last bag at LAX, then spent 15 minutes ex
Read more

Скарбничка радощів

Image
З наближенням літа світ стає невблаганно теплішим, світлішим, кольоровішим. Вулиці Санта-Моніки потопають у фіолетовому цвіті, ночі в Даунтауні пахнуть жасмином, мінімалістичні лінії платанів на провулку Virginia Place  у Беверлі-Хіллз, щ о так нагадують мені зимовий Париж, несподівано вибухають зеленню крон. Усе розширюється, розвивається, розростається. Усього стає більше. Усе іде на краще. Сп’яніла від цього неочікуваного буяння і достатку, здається, я навіть не помічаю, що ночі подекуди досі змушують мене кутатися в пухнастий шалик і вмикати обігрівач. Навіть у найпохмуріші ранки передчуття літа невідворотно наповнює повітря. Так вловлюєш схвилювання акторів за завісою за кілька хвилин до початку вистави. Так відчуваєш присутність сонця за цупким покривалом вранішніх хмар. У минулу неділю монах в улюбленому Lake Shrine озвучив безцінну ідею про те, що всім нам потрібно культивувати в собі каталог позитивних спогадів. Ця ідея негайно мені припала до душі, бо я вже кілька т
Read more

Хвилі

Image
У той час, коли більшість Європи та Північної Америки загортається в шарфи, шурхотить листям у парках, варить глінтвейни і подекуди навіть ловить перші сніжинки, Лос-Анджелес охопила спека, рівні якій не в змозі пригадати навіть корінні мешканці міста. Ось уже кілька днів поспіль узбережжя розпікається до небачених 40 за Цельсієм, а звичний океанський бриз змінився гарячим, посушливим вітром, від якого годі шукати порятунку. У таку спеку усе набуває особливого контрасту. Чіткішають обриси Санта-Моніки, Палос Вердес і навіть зазвичай невидимого острову Каталіна, так немов хтось відкриває картинку дійсності у редакторі зображень і на максимум виставляє регулятор різкості. Чомусь у такі моменти світ завжди починає видаватися мені якимось несправжнім. Хоча, може, усе навпаки. Можливо, спека лише плавить серпанок ілюзій, залишаючи усе таким, яким воно є в дійсності. Як-не-як вітер має здатність зривати маски. Протягом дня ми шукаємо прихистку в місцевих оазисах —кондиціонованих офісах,
Read more

Something Cozy / Щось затишне

Image
Recently I've developed a hard-to-keep-secret obsession with farmers market, and I am enjoying every moment of it.  It seems that I've never derived so much satisfaction from waking up early, walking up the stairs on Arizona Avenue and entering the magical world that unfolds in Downtown Santa Monica every Wednesday morning.  I buy a few peaches and a cup of chocolate macadamia coffee and run around with my phone camera, spying on the life around me, absorbing colors, smells and sounds.  I marvel at the buckets overflowing with stock flowers and buttercups. I meditate on grapefruits, tight with juice and glowing in the morning sunlight. I peak at the big fragrant loaves bread, resting heavily in baskets covered with unbleached linen. I get lost in the deep greenery of the bundles of spinach, arugula and Roman lettuce.  Most of all, however, I revel in observing people. Thin elderly ladies carrying canvas totes filled with leeks and artichokes. Sturdy Latino fami
Read more

Treasure chest

Image
As the summer is approaching, the world is getting warmer, lighter, and more colorful. Santa Monica streets are drowning in purple blossoms. Downtown nights smells of jasmine. Minimalistic lines of sycamores on Virginia Pl. in Beverly Hills, which remind me of Paris in spring, all of a sudden explode with the green profusion of leaves.  Everything is expanding, developing, growing. Everything is becoming bigger. Everything is getting better. Intoxicated with this unexpected revel and abundance, I don't seem to notice that some nights still make me wrap myself up in a fluffy shawl and turn on the heater.   Even on the gloomiest mornings, the anticipation of summer is irrefutably filling the air. This is how one senses the nervousness of the actors waiting behind the curtain a few minutes before the performance. This is the way one feels the presence of the sun behind the thick blanket of the morning clouds. Two Sundays ago, a monk at my beloved Lake Shrine was talking
Read more

Christmas in our hearts / Різдво у серці

Image
On the verge of the holidays, time always flies so fast, so uncontrollably. Catholic Christmas is in less than a week, and I haven’t even realized when this December has gone by. It seems we were just decorating the house with pumpkins and setting an abundant table for Thanksgiving, and yet there’s a a marvelous white-and-gold Christmas tree shining in our living room, and gifts are popping up underneath it one by one. During these festive day I feel a little bit like a fairy. There are so many things to accomplish! Choosing presents for everyone and wrapping them in beautiful paper, baking ginger cookies and glazing tangerines with chocolate, writing Christmas cards and sending them all over the US, and, of course, stocking up on candles and spices for hot wine. Every evening lights and music fill our house. I have learnt by heart almost all of the Christmas songs and keep singing along with Frank Sinatra, dancing around the kitchen while baking eggplant parmiggiana. I also t
Read more

Days of April | Дні квітня

Image
The days of April are quick and fidgety, like the squirrels on Santa Monica bluffs. Three weeks have gone by, fast and unnoticeable, leaving behind a tickling furry memory. According to the Ukrainian calendar, the spring is already halfway through, and more and more hints of summer are filling the air. After a brief chill, Los Angeles temperatures once again began to approach their July levels. This makes it even harder to believe that only a few days ago it snowed in eastern Ukraine, and my home town in the west of the country had to turn the central heating back on. Nevertheless, the summer is inexorably taking over the Northern Hemisphere, invincible and undeniable. It seems that nothing has particularly changed within the last few weeks, yet as I am going through my phone pictures, I realize that April has brought about all kinds of events. We have celebrated Oma's birthday and Easter. For the second time in my life I’ve made Easter bread, and it’s vanished from our table
Read more