The Truth is in the Road

On the verge of the holidays, time always flies so fast, so uncontrollably. Catholic Christmas is in less than a week, and I haven’t even realized when this December has gone by. It seems we were just decorating the house with pumpkins and setting an abundant table for Thanksgiving, and yet there’s a a marvelous white-and-gold Christmas tree shining in our living room, and gifts are popping up underneath it one by one. During these festive day I feel a little bit like a fairy. There are so many things to accomplish! Choosing presents for everyone and wrapping them in beautiful paper, baking ginger cookies and glazing tangerines with chocolate, writing Christmas cards and sending them all over the US, and, of course, stocking up on candles and spices for hot wine. Every evening lights and music fill our house. I have learnt by heart almost all of the Christmas songs and keep singing along with Frank Sinatra, dancing around the kitchen while baking eggplant parmiggiana. I also t

За два з половиною тижні моєї відсутності карусель пір року повернулася іще на дещицю, перевдягаючи вітрини, будинки і перехожих і добуваючи зі своїх сховків нові смаки. Після шумливого Хелоуїна, світ немовби почав трошки затихати, скручуючись клубочком біля каміну і вкриваючись кошлатим коциком. І там, у цьому затишному закутку, виходять зі схованок маленькі радощі, веселі і непосидючі, немов вогники на тріскучих полінах. У цю пору року усе немов стає насиченішим, густішим. Аромати імбиру, гвоздики і кориці просочуються у запашні пироги, ситні супи, непоспішні свічки і навіть креми для рук. Повертаються на свої почесні місця на вітринах бляшані коробки із пряним печивом, веселі м’ячики хурми, спокусливі карамелізовані яблука і шоколадні зайчики у золотих обгортках. Все перевбирається в гарячо-гарбузові кольори, і від цього навіть незвично довгі і ранні ночі видаються світлішими. А ще у Місто Янголів повертаються дощі. Вони ніколи не затягують свої відвідини і не засиджуються в г

Recently I've developed a hard-to-keep-secret obsession with farmers market, and I am enjoying every moment of it.  It seems that I've never derived so much satisfaction from waking up early, walking up the stairs on Arizona Avenue and entering the magical world that unfolds in Downtown Santa Monica every Wednesday morning.  I buy a few peaches and a cup of chocolate macadamia coffee and run around with my phone camera, spying on the life around me, absorbing colors, smells and sounds.  I marvel at the buckets overflowing with stock flowers and buttercups. I meditate on grapefruits, tight with juice and glowing in the morning sunlight. I peak at the big fragrant loaves bread, resting heavily in baskets covered with unbleached linen. I get lost in the deep greenery of the bundles of spinach, arugula and Roman lettuce.  Most of all, however, I revel in observing people. Thin elderly ladies carrying canvas totes filled with leeks and artichokes. Sturdy Latino fami