Raindrops / Краплі

This year hasn’t even turned a month, yet it has already invited so many incredible emotions. Beloved husband's birthday, my second anniversary of moving to California, four wonderful photoshoots, a few unforgettable sunsets and even new acquaintances. Life is gathering a momentum, days are getting longer, changes are tickling the air. 


 The new year has come to Southern California alongside the rains. The latter are windy and at times even somewhat harsh, and yet they are so necessary. They fill up the thirsty water reservoirs and resurrect the grass, exhausted by the summer sun. They purify the land, preparing it for the new accomplishments. 


The rains also give an excuse to slow down the rapid flow of everyday life and to hide under a warm blanked, hugging a cup of herbal tea, listening to the sound of water drops and reading Steinbeck. 
 

Lately I have felt irresistibly drawn to simplicity and clear space. I am getting rid of all the clutter and letting go of outdate things, plans and thoughts. I am welcoming the changes as one welcomes the first raindrops on one’s dust-covered face. The sentiment seems to be mutual.




























Цьому року ще не виповнилося й місяця, а в нього вже вмістилося стільки неймовірних вражень. День народження коханого, друга річниця переїзду в Каліфорнію, чотири чудесні фотосесії, кілька незабутніх заходів сонця і навіть нові знайомства. Життя набирає нових обертів, дні довшають, зміни лоскочуть повітря. 


Із новим роком в південну Каліфорнію прийшли також і дощі, вітряні, інколи навіть дещо різкі, але такі потрібні. Вони наповнюють водою спраглі резервуари і повертають до життя виснажену літнім сонцем траву. Вони очищують землю, готуючи її до нових звершень. 


А ще дощі дають привід уповільнити стрімкий потік повсякдення і, зачаївшись удома під теплою ковдрою, обійматися із горнятком трав’яного чаю, прислухатися до стукоту крапель і читати Стейнбека. 


Останнім часом мене нестримно тягне до простоти і простору. Я позбуваюся усього зайвого і відпускаю застарілі речі, справи, думки. Я радію змінам, як радіють краплям довгожданого дощу на прибитому пилом обличчі. І, здається, це взаємно.








Photo by: Deacon Tyler




































Comments

Popular posts from this blog

Days of April | Дні квітня

Christmas in our hearts / Різдво у серці

Скарбничка радощів

The Thrilling Freedom of the Unknown

Something Cozy / Щось затишне

Карусель

Everything is coming back / Все повертається

Treasure chest

February. Snapshots // Лютий. Калейдоскоп.