Валізи
Якщо щось зникає із життя разом зі снігом, сльотою і безнадійною сірістю зимових циклонів, то це відчуття часу. Серед вічної зелені і сонця так легко впасти в ілюзію, що час стоїть на місці, що нічого нікуди не рухається, а отже, нічого ніколи не зміниться, що пальми завжди будуть зеленими, люди молодими, життя безтурботним. Цього року я, здається, зовсім загубила відчуття плину часу. На фоні денного потепління Новий Рік настав настільки несподівано, що я ледве встигла озирнутися на рік, що минув, і занотувати його уроки і радощі. Здається, я тільки-тільки налаштувалася на атмосферу новорічних див, а деякі сусіди вже почали знімати зі своїх будинків різдвяні ліхтарики і розбирати ялинки. Маленька дівчинка у мені розгублено кліпає очима і не розуміє, куди подівся Дід Мороз і як вона зуміла його проґавити. Час, як виявляється, може бути дуже кокетливою штукою. Спершу він переконує тебе, що він увесь твій, а потім ошелешує відкриттям того факту, що його вже майже не лишилося. Позитив